14.02.2015

Інтерв'ю з Ольгою Слободян, учасницею проекту обміну "Україна поруч" в Австралії

Кілька слів про себе.

В Пласті з 2005 року. Юнакувала в к.ч.22 ім. М. Підгірянки, на даний час є виховницею г. «Чортополохи» та «Шалені Медузи» в к. ч. 70 ім. Ольги Кобилянської. З 2010 року є членом 16 куреня УСП «Чорноморські Хвилі». Викладаю на курсах іноземних мов.

Як проходив відбір кандидатів на поїздку до Австралії/Аргентини в межах проекту?

Це питання більше стосується голів КПСу України та Австралії. Щодо мене, то я заповнила зголошення та написала мотиваційного листа, а далі чекала відповіді. Потім відбувалася співбесіда через скайп з головою КПСу Австралії, після чого оголосили всіх, хто їде. На жаль візу відкрили тільки мені.

На твою думку, в чому полягають основні завдання виховника чи члена булави в рамках міжнародного пластового обміну?

Перш за все, це є дуже хороший спосіб обмінятися досвідом. Не слід недооцінювати табори в діаспорі, нам є чого в них повчитися. На мою думку одним із найважливіших завдань виховника на таборі є наближення України до юнацтва, яке вже є третім поколінням, через пісні, ігри, ватри, змаги та іншого роду заняття. Підтримувати зв’язок з ними, обмінюючись новинами, ідеями з життя Пласту в Україні.

Чому ти обрала Австралію?

Австралія загадкова країна, яка знаходиться дуже далеко. Всі про неї чули, але ніхто не бачив. Але все таке неприступне і далеке завжди манить ще більше. Мені було цікаво дізнатися щось нове про світ, культуру, особливості мови, пластову діаспору . Тому вибрала Австралію.

Які моменти з перебування в Австралії особливо запам’яталися, які торкнули? Що здивувало?

Що стосується табору, то особливою була атмосфера. Взаємозв’язок та співпраця між виховниками, батьками мене просто вражали. Всі настільки відкриті, безпосередні, позитивні.

Мандрівка в GrampiansMountaines, Rope Park, ватри, неймовірна юнацька та новацька булава назавжди залишили відбиток у моєму серці. Гостинність пластунів та їх сімей, які приймали та приділяли свій час була вражаючою. Висловлю подяку Роксоляні Суховерській, Павлові Бучмі – за теплий прийом, море позитиву, цікаву програму у Мельбурні, Терезі та Юліані, Девіду, Михайлові Гесит за неймовірні спогадами про зоопарк, екскурсії по Мельбурну, за український Свят-вечір, Ларисі Радіон та Андріану Ногебауеру за чудесно проведений час на березі моря, сім’ї Поповичів (Таїсії, Юліану, Даріану та їхнім батькам Оресту та Джині) за свято Маланки, неймовірно проведені дні у Джилогу, Анастасії та Яремі Іванець та його батькам за просто незабутню програму у Сіднеї. Великої подяки заслуговує голова КПСу Пилип Ботте., організатор проекту , який доклав багато зусиль та зробив перебування в Австралії незабутнім. Також дуже дякую куреням УСП: Лісовим Чортам, Степовим Відьмам, Чорноморським Хвилям, Чорноморцям, Братам Мауглі, Ті, що греблі рвуть, а також станичним старшинам станиці Сідней та Мельбурн за допомогу в реалізації проекту та гостинність.

Пластуни в діаспорі докладають великих зусиль, щоб зберегти в англомовному суспільстві українську мову, культуру, Пласт, не втратити своєї ідентичності та передати свої традиції наступним поколінням. Те, що вони роблять, заслуговує великої поваги.

В чому ти бачиш основний позитив проекту?

Пласт - це не просто організація , а велика світова сім’я, яка робить великий світ набагато ближчим. Дві різні країни на різних континентах, два різних світи, дві різні мови, дві різні культури, але те, що поєднує нас – це Пласт. Завдяки проекту мені вдалось налагодити тісніший зв'язок між куренем в Україні та Австралії, що сприятиме кращій комунікації між краями та розвитку куреня УСП/УПС «Чорноморські Хвилі», а також Пласту на різних континентах.

Очевидно, що були і певні труднощі. У яких саме ділянках? Які ти можеш запропонувати шляхи до розв’язання чи покращення.

Слід повідомляти кандидатів на участь в проекті мінімум за 2-1,5 місяці до проведення табору, щоб був час підготувати всі необхідні документи для візи. Процес виготовлення візи є довгим та триває 1 місяць. Тому я рекомендувала би починати відбирати виховників ще влітку, а починати займатися підготовкою документів та візи із середини жовтня. Тоді буде достатньо часу підготувати точки програми на табір. Програму табору я побачила вже перед вильотом, тому могла допомогти тільки з її реалізацією.

Ще дуже важливо, щоб виховник володів англійською мовою.

Що участь у проекті дала особисто для тебе?

Я відкрила для себе новий цікавий світ. Я отримала можливість пізнати іншу країну із кенгуру, коалами, незвичайним мистецтвом аборигенів, океанами… Українська діаспора є носіями української культури. Пластуни в діаспорі такі ж, як в Україні, сповідують ті ж самі ідейні основи Пласту.

Що ти можеш побажати чи порадити майбутнім учасникам проекту «Україна поруч»?

Табори в діаспорі трішки відрізняються від звичних таборів в України, але тільки там можна побачити деякі традиції, які втратилися коли Пласт відроджувався в Україні.

Пласт в Австралії – це просто одна велика дружня сім’я. Нам слід долучатися до розвитку Пласту за межами України, дати можливість діаспорі бути ближчою до України (співаники, методичні проекти, програми обміну…) Тому я б порадила майбутнім учасниками проекту бути комунікабельними, щирими та безпосередніми, відкритими до нових вражень, знайомств та спілкування.

Яка твоя пластова мрія?

Щоб іскра чар пластування горіла в наших очах та серцях ще не один десяток літ.

Довідка.

Ст.пл.вірл. Ольга Слободян, належить до 16 куреня УСП «Чорноморські Хвилі»,стернова (курінна) ,2009 -… – виховниця г. «Чортополохи», 2013 -….. – виховниця г. «Шалені медузи». Виконувала обов’язки референта УПЮ ст. Івано-Франківськ (2010-2012), станичного скарбника, член СПР (2012-…) та заступник окружного (2011-2012). Ольга є організатором багатьох таборів та акцій. Має перший ступінь КВ. Має дві вищі освіти. Займається викладанням французької та англійської мови. 

[Інтерв'ю] [Пласт]

Новина на мапі

Уся мапа новин!!!

Яндекс.Метрика